Коли дитина починає ходити

Коли дитина починає ходити? – Це питання неодноразово задається кожною  молодою матусею на планеті, що власне і не дивно. Найчастіше, матусі задаються цим питанням лише тому, що починають переживати за своє чудо, адже дітлахи знайомих і друзів вже почали ходити, а рідне дитя, все ще повзає. Насправді ж, в цьому й полягає основна помилка всіх молодих батьків. Ні в якому разі не можна порівнювати свою дитину, з яким-небудь іншим малюком, адже кожен малюк по-своєму унікальний, і його розвиток дуже індивідуальний. Одні малюки починають ходити в сім – вісім місяців, інші ж, на рік – півтора. Звичайно, є і деякі вікові пороги, переступивши які, можна почати панікувати, але досягнення цих порогів, вельми рідкісний випадок.

Коли дитина починає ходити? Безумовно, кожна молода матуся стає щасливою в той самий момент, коли дитина починає ходити, і робить перші дрібненькі кроки у неї на очах, однак, не варто переживати, якщо подруга вам розповідає, що її дитина. почала сидіти в чотири місяці, повзати в п’ять і в сім місяців, вже спокійно пішла . У більшості випадків, це є певним перебільшенням, і в ще більшій кількості випадків, мами самі допомагають своїм малюкам сідати і повзати, тим самим, завдаючи дітям шкоду.

Чи шкідливо, коли дитина починає ходити не сама, а з допомогою мами?

Насправді, дійсно, нав’язувати дитині самостійну ходьбу, категорично не рекомендується. Справа в тому, що дитина зможе зробити перші кроки тільки тоді, коли її  фізіологічний стан організму, буде до цього готовий.

Організм новонародженої дитини, повинен підготуватися до навантажень, які йому належить відчути, адже маленьким і пухким ніжкам малюка, доведеться носити його власну вагу , і до того ж, хребет далеко не відразу готовий до утримання всього тіла малюка у вертикальному положенні. До речі кажучи, що стосується хребта, так ця тема заслуговує окремого обговорення, адже не секрет, що в нашому сучасному світі, за статистикою, з кожним роком збільшується кількість діточок, хребет яких сильно викривлений, але ж це вже «шрам на все життя». Найчастіше, викривлення хребта у малюка, з’являється внаслідок того, що мама дуже намагається раніше посадити малюка на попку і навчити його ходити. Не здійснюйте тих же помилок, дайте дитині час на те, щоб вона  набралася сил, адже набагато корисніше для організму, м’язів і кісточок, коли дитина починає ходити самостійно, без зайвих «нав’язливих навчань».

До речі кажучи, хотілося б відзначити і те, що не рідкісний той випадок, коли саме нав’язливість з боку батьків, стає причиною того, що малюк спочатку почне ходити, а потім перестане на деякий проміжок часу. Звичайно, це наводить жах на батьків, однак, найчастіше вони самі в цьому винні.

До слова: про те, що робити, якщо дитина раптом перестане  ходити, ви можете прочитати в статті «Дитина перестала ходити: Хто винен і що тепер робити?».

Ну а тепер, давайте розберемося з відповіддю на питання про те, коли ж все-таки дитина повинна почати ходити.

Коли дитина починає ходити: Найбільш підходящий вік

Коли дитина починає ходити .На насправді, проміжок часу, в який малюк вже може почати ходити, досить великий. Наприклад, зазвичай дитина починає ходити в проміжку від дев’яти до п’ятнадцяти місяців.

Більшість батьків, роблять помилку, починаючи панікувати у тому випадку, коли дитина у віці одного рочку , досі не почала пересуватися по кімнаті на своїх ніжках. Насправді ж, панікувати не варто ні в якому разі, тим більше що своєю панікою, ви лише нашкодите маляті.

Дитина відчуває всі батьківські переживання, а особливо материнські, а тому, кожен раз, спостерігаючи за повзанням малюка, краще порадійте за те, чого він вже досяг, і незабаром, відчуваючи вашу моральну підтримку, дитина все ж підніметься на свої пухкі ніжки, і здивує вас своєю ходьбою.

Головне, коли дитина зробить перші кроки у вас на очах, не варто кидатися до нього, кричати від радості і брати на руки. Дайте йому час освоїтися, не налякати його, нехай відчує новий етап свого життя, зрозуміє наскільки прекрасно ходити на своїх ніжках.

Звичайно, малюк може і впасти після перших же двох крочків, і саме тому, поверхня, по якій він буде ходити, повинна бути м’якою, щоб у малюка була можливість встати заново, і спробувати ще пару раз зробити крок, а не спостерігати за тим, як перелякана матуся біжить до нього на допомогу.

Пам’ятайте, що той самий момент, коли дитина починає ходити, настає лише раз в його житті, і все що від вас вимагається, це позитивні емоції, які гарантовано, побудують у вашій пам’яті хороші спогади про перші досягнення маленького і рідного чоловічка. 

Чим мама може допомогти дитині, коли вона  починає ходити?

Відразу хотілося б вам нагадати, дорогі матусі, що природа наділила людину такою чудодійною властивістю, що  зробило її самонавчальною . У свою чергу, дитина, хоч і маленька, але вже людина, і теж повинна  вчитися всьому сама .

По суті, кожна дитина, намагається наслідувати своїх батьків. Приміром, якщо тато часто підходить до малюка, і показує йому язика, намагаючись розвеселити, карапуз теж незабаром почне показувати язичка , посміхаючись при цьому, і пестячи себе думками про те, як він схожий на тата. Точно також відбувається і у випадку освоєння самостійної ходьби.

Коли дитина починає ходити, єдине, чим йому можна допомогти в освоєнні, це «інтерес». Наприклад, добре допомагають викладені на стільчик іграшки, до яких у малюка є інтерес (дитина спробує піднятися на ніжки і взяти їх). Також, можна придумати і масу інших, не менш ефективних способів допомоги, однак, не перестарайтеся, і ні в якому разі не потрібно тримати малюка на ніжках своїми руками, дайте йому час, і він сам буде вставати на ніжки. Якщо ж ви будете постійно його підтримувати своїми руками, він звикне до цього, і втратить інтерес до навчання.

Не погано допомагає і масаж. Наприклад, масажні столи , розташовані в більшості масажних салонів, розраховані і на дитину, і на дорослого, і масаж на такому обладнанні, буде як не можна до речі, адже це допоможе малюкові натренувати м’язи, і швидше стати на ноги.

Пам’ятайте, кожну секунду ви повинні радіти за малюка, радіти його першої усмішці, першій  хватці за волосся і першому киданню  іграшок, і тоді, ви будете щасливі, побачивши, що дитина починає ходити без вашої допомоги, освоюючи всі свої шажочки нальоту.